За результатами дослідження INSEE даних імміграції 1990-1999 років, основні джерела припливу мігрантів до сучасної Франції – це Алжир, Португалія (з кожної з цих країн до Франції приїхало приблизно по 580 тисяч осіб), Марокко (520 тисяч), Італія (480 тисяч) та Іспанія (320 тисяч).

У цьому відношенні французька революція принесла такі нововведення, як конституціоналізм, парламентаризм, особиста свобода, юридична рівність і почуття етнічного націоналізму. Їхній вплив став помітним приблизно 1876 року.

Однією з форм такого неприйняття, характерних для Франції змін, стала еміграція. Еміграція бере свій початок у липні 1789 року. За кілька днів після взяття Бастилії країну залишили граф д'Артуа, принц Конде, герцог де Поліньяк, маршал де Бролі зі своїми сім’ями та наближеними.